ГПД 3 класів 

Тема: "В моєму серці Україна"

Сьогодні поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. 
      

Україно моя, Україно! 

Доля в тебе була не проста 

Та для мене ти у світі єдина, 

Матір рідна, пречиста й свята! 

Хоч життя — не стежина у полі, 

І буває нелегко в путі. 

Ми з тобою пов’язуємо долі, 

До кінця будем разом в житті. 

Мій край чудовий — 

Україна, тут народились ти і я. 

Тут над ставком верба й калина, 

Чарівна пісня солов'я. 

Багато держав є, людей і мов різних,

Та кожному мила одна лиш, єдина

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша — моя Україна. 

         

Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя. Рідний край... Мати і земля... Земля і мати... Це роботящі руки наших прабабусь, прадідів, бабусь, дідусів, які в тяжкі роки підняли до життя нашу землю, полили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Усе іде, народжується з чистих помислів, добра, злагоди, живе, розквітає на землі доброю правдою. Все на світі має душу. Має душу і наша земля. Народ глибоко

поважає землю і називає її матір'ю.      

                    ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це символ держави. В Конституції України у ст. 20 говориться: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України». Символ — грецьке слово, означає «знак». 

Гімн — це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу.  Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну. Створення українського гімну бере початок з 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський написав вірш "Ще не вмерла Україна". Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося миттєво. Патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), будучи ще й знаним композитором свого часу, захопився віршом Павла Чубинського та написав музику до нього.
Вперше національний гімн з нотами був надрукований у 1865 році, а з 1917 року він почав використовуватись як державний гімн.

Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.

Прапор

Прапор — це державний символ, 

Він є в кожної держави, 

Це для всіх — ознака сили. 

Це для всіх — ознака слави. 

Синьо-жовтий прапор маєм, 

Синє — небо, жовте — жито, 

Прапор свій оберігаєм, 

Він — святиня, знають діти. 

Прапор свій здіймаєм гордо, 

Ми з ним дужі і єдині, 

Ми навіки є народом: 

Українським в Україні.

                    (Н. Поклад)

Наш народ має герб — тризуб. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю.   Нею  наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. 

Герб

Наш герб — тризуб, це воля, сила, 

Наш герб — тризуб! Недоля нас косила, 

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем, 

Добро і пісню несемо ми людям.

(Н. Поклад)

                                 

«СВЯТИНІ УКРАЇНИ»

     Народним  символом українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Всі вони — наші давні і добрі обереги.

 Рушник. Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів і у радості, і в горі рушник був незмінною частиною нашого добробуту. Рушники висіли скрізь — на вікнах, на образах. З рушником зустрічали гостей . Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев'язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження., молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. Вважалося, що візерунок   вишивки оберігає від лиха та захищає від хвороби. Червоний колір символізує любов, а чорний – журбу. А коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушником йому стелилася дорога в житті. 

За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю. 

ПРО ХЛІБ

— Не кидайся хлібом, він святий! — 

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий 

Малечі кучерявій.

— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! — 

Іще до немовляти

Щасливий стримуючи сміх, 

Бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт, 

Бо жита дух медовий, 

Життя несе у людський світ, 

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте 

В землю палку невтомну, 

Той сам пшеницею зросте 

            На полі вселюдському. 

Український віночок -  є частиною українського національного костюма. В давнину їх носили тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг.
Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен кольор мав свою символіку. . Українські
дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток.
Кожна квітка у віночку щось символізувала. Безсмертник – символ здоров’я, деревій – нескореності, барвінок – життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні і яблуні- символ материнської відданості, калина – символ краси та дівочої вроди, любисток – символ відданості, а волошка – вірності., ромашка – символ дівочої чистоти, ружа, мальви та півонії – віри, надії та любові; хміль – символ гнучкості та розуму. Мак – символ

печалі та смутку.
Носити віночок починали дівчата з трьох років. 

 Писанка - вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра і щастя. ЇЇ дарують на знак перемир’я, побажання здоров’я, застосовують як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. Україна це та країна ,де їх дуже багато.

        Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Калинонька — це образ мами, батька, родини, цілого роду нашого прекрасного краю, дівочої краси, ніжності. . Завжди любили люди цілющу красуню калину,  Вона росла біля кожної хати. Калиною прикрашали весільний коровай. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди .           

 Верба - Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Мальви  – це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви – прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку-далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила! 

Барвінок – Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання.

Сонях –символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів... Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...  

Чорнобривці – чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю. Чорнобривців у народі називають  то жовтяки, то оксамитки, то бархатки, бо яскраві, виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв. Але найбільш поширеною стала назва чорнобривці. Їх назва пов‘язана зі стародавньою легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривці.

Волошки - це символ святості, чистоти, привітності та чемності, хлоп’ячої краси й добра. Волошки – запашна лікувальна трава із синіми квітами, сильним стійким запахом. Колись селяни розводили їх поблизу своїх осель. Волошки мали широке ритуальне застосування – їх клали за ікони, прикрашали хрести в церквах, святили на Маковія.

Серед птахів символом є лелека.

           Їх назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей 

Вікторина «Моя Україна»
Яке місто є столицею нашої держави?
Назвіть державні символи України?
Який кущ вважають народним символом України?
На честь кого було названо місто Київ?
Як називається Основний Закон нашої держави?
Яка мова в Україні є державною?
Яка найбільша річка в Україні?
Державний Герб України – це...
Якого кольору Державний Прапор України?
Урочиста пісня нашої держави – це...
Найвищі гори в Україні – це...
Що матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в дорогу?)
З чим українці зустрічають гостей?
Як називається символ, який українки одягають на голову?
Яка улюблена страва українців?)